Тернівського ліцею

Тернівської сільської ради

Черкаського  району

Черкаської області

 

 

 

СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради закладу  від 30.08.2021 протокол № 1

  1. Призначення закладу та засіб його реалізації

Тернівський ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України іншими нормативно-правовими актами, Статутом ліцею.

Головною метою закладу  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями ліцею є:

– забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

–  виховання громадянина України;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

– формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

– виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

– розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

– реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  ліцею.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

– безпечні умови освітньої діяльності;

– дотримання державних стандартів освіти;

– дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

– дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства ліцей здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова загальна освіта;

II ступінь – базова загальна освіта;

III ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані у закладі, спрямовані на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина – патріота, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Дана Освітня програма створена  на 2021-2022 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  відповідно до  наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів»:

  • Для учнів 1-3 класів відповідно Типової освітньої програми НУШ авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом № 268 від 21.03.2018;
  • Для учнів 4 класу відповідно додатків №1,4 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом №407 від 20.04.2018 відповідно наказу №1461 від 27.12.2018;
  • Для учнів 5-9-х класів відповідно таблиць №1,3,8 до наказу №405 від 20.04.2018;
  • Для 10- 11-х класів відповідно таблиці №2 до наказу №408 від 20.04.2018.

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожного ступеня окремо;
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Школа укомплектована кадрами

Всього педагогічних працівників – 29

Освіта: вища – 27

середня спеціальна – 2

Чоловіків – 6

Склад педагогічних працівників за віком

20-30 31-40 41-50 51-60 Понад 60
2 5 6 6 2

Склад педагогічних працівників за стажем

До 3-х років 4-8 9-13 14-18 19-20 21-25 26-30 31-40 Понад 40
3 5 1 3 – 5 2 6

Кваліфікаційні категорії

Спеціаліст 4 13%
Спеціаліст ІІ категорії 3 15%
Спеціаліст І категорії 5 13%
Спеціаліст вищої категорії 14 49%
Вчитель-методист 2 6%
Старший вчитель 9 36%

Згідно з законом «Про повну загальну середню освіту», навчальний рік буде тривати не менше 175 навчальних днів. Розпочинається навчальний рік у День знань – 1 вересня. Закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість канікул протягом навчального року мінімум 30 календарних днів.

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Вступ

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації в

Тернівському ліцеї початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

  • Закону України «Про освіту»(2145-VIII )(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017)(Із змінами, внесеними згідно із Законами , ВВР, 2019, № 5, ст.33 № 2661-VIII від 20.12.2018, ВВР, 2019, № 5, ст.35);
  • для 1 – 4 класів – за типовою освітньою програмою ( під керівництвом Р.Б. Шияна) для закладів загальної середньої освіти ( 1 – 4 класи), затверджена Колегією міністерства освіти  і науки 22 лютого 2018 року.

 

Перелік освітніх галузей для 3-4 класів

Освітня галузь “Мови і літератури”викладається  через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”, “Іноземна мова”.

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно –  “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі” у 3-4-х класах.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується інтегрованим курсом “Мистецтво” або окремими предметами «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
  • Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

 ІІ та ІІІ ступінь

Базова та повна загальна середня освіта

Для 5-9 класів

  • Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.

№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013)

–     Наказ МОН України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типових освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Для 10-11-х класів

  • Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.

№ 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013)

-для 10-11 класів – за типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та   затверджені  наказом МОН України від 20.04.2018 № 408.

Перелік освітніх галузей,

відповідно Державного стандарту

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на:

  • упровадження курсів за вибором;
  • факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Навчальний план побудований на поглибленому вивченні предмету «Інформатика».

Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогів природничих предметів ;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності згідно Положення про кабінети забезпечення здійснено лише природничих кабінетів;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторинг по семестрового бала.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Окрім освітніх компонентів для дітей з особливими освітніми проблемами, які є обов’язковими, за рішенням ІРЦ.

2. Цілі та задачі освітнього процесу закладу

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Очікувані результати
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

  • «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
  • «Громадянська відповідальність»,
  • «Здоров’я і безпека»,
  • «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізнілінії є соціально значимими надпредметними темами, якідопомагаютьформуванню в учнівуявлень про суспільство в цілому, розвиваютьздатністьзастосовуватиотриманізнання у різнихситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урок формування компетентностей;
  • урок  розвитку компетентностей;
  • урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • урок корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

 

4. Навчальний план та його обґрунтування

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018,  листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 4 класі на 2020-2021 навчальний рік.

Для формування сталого, екологічного стилю повсякденного життя у домашньому господарстві  та місцевій громаді впроваджується

у 5 – 11 класах друга іноземна мова – німецька (2 години на тиждень).

У 5 та 6 класах  вводяться факультативи:

  • «Екологічна абетка»;
  • у 8 класі «Етногеографія»;
  • у 7 – 9 класах – «Виховуємо патріотів»;
  • у 6, 9 класах «Історичне краєзнавство»;
  • у 5-х класах «Програмуємо в Скретч»;
  •  у  7 –  8 класах «Основи християнської етики»;
  • у 8  класі  «Інформатика»;
  • курси за вибором «Основи християнської етики » ( 7 –  8 класи);
  • «Екологічні проблеми» ( 7 клас);«Готуємось до ЗНО» (10 – 11 класи);
  • « Сімейні цінності» ( 11 клас).

Запроваджено індивідуальне навчання дітей з особливими потребами та    передбачено створення відповідних умов: доступність будівель і приміщень, використання адекватних форм і методів освітньої  роботи, психолого-педагогічний супровід, співпраця з батьками. Для кожного учня складено індивідуальний навчальний план  у відповідності до вимог листа МОН  № 1/9-325 від 14.06.2017 року.

5. Особливості організації освітнього процесу

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

  • подолання інертності мислення,
  • перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

  • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;
  • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
  • практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
  • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
  • виховання вільної незалежної особистості;
  • забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
  • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

6. Показники реалізації освітньої програми

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почали діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1 класі.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

  • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
  • соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
  • загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
  • мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
  • психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
  • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
  • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 1 клас
1 Українська мова 5
2 Іноземна мова 2
3 Математика 3+1
4 Я досліджую світ 7
5 Інформатика –
Мистецтво:
6 Музичне мистецтво 1
7 Образотворче мистецтво 1
8 Фізична культура 3
Усього 19+3+1
Додаткові години –
Індивідуальні і групові заняття
Гранично допустиме навчальне навантаження на  1  учня 20
Всього  (без урахування поділу класу на групи) 23
Граничний обсяг домашнього завдання –
Учнів у класі 9 учнів

Навчальний план для  2  класу

на 2021 – 2022 н. р.

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 2 клас
1 Українська мова 5
2 Іноземна мова 3
3 Математика 3+1
4 Я досліджую світ 7
5 Інформатика ( у курсі « Я досліджую світ») 1
Мистецтво:
6 Музичне мистецтво 1
7 Образотворче мистецтво 1
8 Фізична культура 3
Усього 21+3+1
Додаткові години –
Індивідуальні і групові заняття
Гранично допустиме навчальне навантаження на  1  учня 22
Всього  (без урахування поділу класу на групи) 25
Граничний обсяг домашнього завдання –
Учнів у класі 7 учнів

Навчальний план для  3  класу

на 2021 – 2022 н. р.

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 3 клас
1 Українська мова 5
2 Іноземна мова 3
3 Математика 4+1
4 Я досліджую світ 7
5 Інформатика 1
Мистецтво:
6 Музичне мистецтво 1
7 Образотворче мистецтво 1
8 Фізична культура 3
Усього 22+3+1
Додаткові години –
Індивідуальні і групові заняття
Гранично допустиме навчальне навантаження на  1  учня 23
Всього  (без урахування поділу класу на групи) 26
Граничний обсяг домашнього завдання –
Учнів у класі 11 учнів

Навчальний план для  4  класу

на 2021 – 2022 н. р.

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 4 клас
1 Українська мова 5
2 Іноземна мова 3
3 Математика 4+1
4 Я досліджую світ 7
5 Інформатика 1
Мистецтво:
6 Музичне мистецтво 1
7 Образотворче мистецтво 1
8 Фізична культура 3
Усього 22+3+1
Додаткові години –
Індивідуальні і групові заняття
Гранично допустиме навчальне навантаження на  1  учня 23
Всього  (без урахування поділу класу на групи) 26
Граничний обсяг домашнього завдання –
Учнів у класі 10 учнів
Гранично допустиме навчальне  навантаження на  одного учня 28 31 32 33
Всього без урахування поділу класів на групи 31 33 35 36
Учнів у класі 18 22 17 20

Навчальний план для учнів 5 – 9 класів на 2021 – 2022 н.р.

9 Музичне мистецтво 1 1 1 – –
10 Образотворче мистецтво 1 1 1 – –
Мистецтво – – – 1 1
11 Математика 4+1 4+1 – – –
12 Алгебра – – 2 2 2
13 Геометрія – – 2 2 2
14 Природознавство 2 – – – –
15 Біологія – 2 2 2 2
16 Географія – 2 2 2 1,5
17 Фізика – – 2 2 3
18 Хімія – – 1,5 2 2
19 Трудове навчання 2 2 1 1 1
20 Інформатика 1 1+1 1 2 2
21 Основи здоров’я 1 1 1 1 1
22 Фізична культура 3 3 3 3 3
Разом (без фізкультури) 25,5+3+1 27,5+3 29+3 29,5+3 31+3
9 Музичне мистецтво 1 1 1 1 – –
10 Образотворче мистецтво 1 1 1 1 – –
Мистецтво – – – – 1 1
11 Математика 4+1 4+1 4+1 – – –
12 Алгебра – – – 2 2 2
13 Геометрія – – – 2 2 2
14 Природознавство 2 2 – – – –
15 Біологія – – 2 2 2 2
16 Географія – – 2 2 2 1,5
17 Фізика – – 2 2 2 3
18 Хімія – – – 1,5 2 2
19 Трудове навчання 2 2 2 1 1 1
20 Інформатика 1 1 1+1 1 2 2
21 Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1
22 Фізична культура 3 3 3 3 3 3
Разом (без фізкультури) 25,5+3+1 25,5+3+1 27,5+3+2 29+3 29,5+3 31+3
Варіативна складова 1,5 1,5 1,5 3 3,5 2
Курси за вибором
1 Основи христ. етики – – – 1 1 –
2 Екологічні проблеми 1
Факультативи
1 Програмуємо в Скретч 1 1 – – – –
2 Екологічна абетка 0,5 0,5 0,5 – – –
3 Етногеографія – – – – 1 –
4 Історичне краєзнавство – – 1 – – 1
5 Виховуємо патріотів – – – 1 0,5 1
6
7 Інформатика – 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на одного учня 28 28 31 32 33 33
Всього без урахування поділу класів 31 31 34 35 36 36
Учнів у класі 18 16 24 17 19 22

Навчальний план для учнів 5 – 9 класів на 2021 – 2022 н.р.

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Інваріантна складова 5-А 5 -Б 6 7 8 9
1 Українська мова 3,5 3,5 3,5 2,5 2 2
2 Українська література 2 2 2 2 2 2
3 Англійська  мова 3 3 2 2 2 2
4 Німецька мова 2 2 2 2 2 2
5 Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2
6 Історія України 1 1 1 1 1,5 1,5
7 Всесвітня історія – – 1 1 1 1
8 Основи правознавства – – – – – 1

Навчальний план  для учнів 10 класу

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
1 Українська мова 2
2 Українська література 2
3 Зарубіжна література 1
4 Англійська мова 2
5 Німецька мова 2
6 Історія України 1,5
7 Всесвітня історія 1
8 Громадянська освіта 2
9 Математика (алгебра і поч. аналізу та геометрія) 3+1+1
10 Біологія і екологія 2
11 Географія 1,5
12 Фізика і астрономія 3
13 Хімія 1,5
14 Фізична культура 3
15 Захист України 1,5
Вибірково – обов’язкові предмети

( інформатика, технології, мистецтво)
Інформатика 1,5+3,5
Технології 1,5
Разом 37,5
Варіативна складова
Курс  за вибором
1 Готуємось до ЗНО. Історія України 0,5
Гранично допустиме навантаження 33
Всього( без урахування класів на групи) 37,5+0,5
Учнів у класі 16

Навчальний план  для учнів 11 класу

№ Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
1 Українська мова 2
2 Українська література 2
3 Зарубіжна література 1
4 Англійська мова 2
5 Німецька мова 2
6 Історія України 1,5
7 Всесвітня історія 1
8 Математика (алгебра і поч. аналізу та геометрія) 3+2
9 Біологія і екологія 2
10 Географія 1
11 Фізика і астрономія 4
12 Хімія 2
13 Фізична культура 3
14 Захист України 1,5
Вибірково – обов’язкові предмети

( інформатика, технології, мистецтво)
Інформатика 1+4
Технології 2
Разом 31+6
Варіативна складова
Курс  за вибором
1 Сімейні цінності 0,5
2 Готуємось до ЗНО. Історія України 0,5
Гранично допустиме навантаження 33
Всього( без урахування класів на групи) 38
Учнів у класі 10

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ( 9 КЛАС)

№ Навчальні предмети Кількість годин
1 Українська мова 2
2 Українська література 1
3 Іноземна мова (англійська) 1,5
4 Зарубіжна література 0,5
5 Історія України 0,75
6 Всесвітня історія 0,5
7 Основи правознавства 0,5
8 Мистецтво 0,25
9 Алгебра 1,5
10 Геометрія 1
11 Біологія 0,5
12 Географія 1
13 Хімія 0,5
14 Фізика 0,5
15 Трудове навчання 0,5
16 Інформатика 1
17 Основи здоров’я 0,25
18 Фізична культура 0,25
Всього:        14 годин   

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ( 5-Б КЛАС)

№ Навчальні предмети Кількість годин
1 Українська мова 2
2 Українська література 1
3 Іноземна мова (англійська) 1
4 Іноземна мова (німецька) 0,5
5 Історія України 1
6 Зарубіжна література 1
7 Математика 3
8 Природознавство 1
9 Музичне мистецтво 0,5
10 Образотворче мистецтво 0,5
11 Трудове навчання 0,5
12 Інформатика 1
13 Основи здоров’я 0,5
14 Фізична культура 0,5
Всього:        14 годин   

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ( 3 КЛАС)

Освітні галузі Предмети Кількість годин
Мовно-літературна Формування навичок читання і письма 3
Математична Формування елементарних математичних уявлень 1,5
Природнича соціальна і здоров’язбережувальна громадянська та історична Я досліджую світ

Соціально–побутове орієнтування

 3,5
Технологічна

Інформатична

 Предметно–практичне навчання 0,5
Мистецька Розвиток художньо–естетичних навичок 1
Фізкультурна Адаптивна фізична культура 0,5
Всього:  10 годин

Варіативна складова

 5 – А клас  (Всього 1,5 год.)     Факультативи:

«Програмуємо в Скретч» – 1 год.

«Екологічна  абетка» – 0,5 год.

5 – Б клас  (Всього 1,5 год.)     Факультативи:

«Програмуємо в Скретч» – 1 год.

«Екологічна  абетка» – 0,5 год.

6 клас (Всього 1,5 год.)      Факультативи:

«Історичне краєзнавство» – 1 год.

«Екологічна  абетка» – 0,5 год.

7 клас ( Всього  3 год.)   Факультатив:

«Виховуємо патріотів» – 1 год.

Курс за вибором:

«Основи християнської етики» – 1 год.

«Екологічні проблеми рідного краю» – 1 год.

8 клас  (Всього 3,5 год.)   Курс за вибором:

«Основи християнської етики» – 1 год.

Факультативи:

«Інформатика» – 1 год.

«Етногеографія» – 1 год.

«Виховуємо патріотів» – 0,5 год.

9 клас ( Всього 2 год.)     Факультативи:

«Історичне краєзнавство» – 1 год.

«Виховуємо патріотів» – 1 год.

10 клас ( Всього 0,5 год.)   Курс за вибором «Готуємось до ЗНО. Історія  України» – 0, 5 год.

11 клас  (Всього 1 год.)

Курси за вибором «Основи сім’ї» – 0, 5 год.

«Готуємось до ЗНО. Історія України» – 0, 5 год.

 Курси за вибором:

5 – 9 класи: 3 год.

10 – 11 кл.: 1,5 год.  Всього: 4,5 год.

 Факультативи: 

5 – 9 кл.: 10 год.

Все разом: 14,5 год.