ВСТУП

      Розбудова Української держави ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання нового покоління, здатного не тільки осягнути загальнолюдський зміст сутності існування людини, а й творчо вирішувати їх згідно з духом свого часу.

У Законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, у Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді підкреслюється, що головною метою сучасної школи є допомога учнівській молоді у їх „життєвому самовизначенні, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції української держави у Європейський простір”.

Виходячи з того, що „виховання – процес залучення особистості до засвоєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утвердження суспільно-значущих норм і правил поведінки особистості”, а „вихованець – суб’єкт виховного процесу, який свідомо засвоює морально-духовні цінності, на їх основі плекає власні особистісні надбання, приймає самостійні рішення, покладає на себе відповідальність, здійснює свідомий життєвий вибір”, педагоги надають великого значення у виховному процесі особистісно орієнтованій комунікативній взаємодії вчителя і учня.

Щоб така взаємодія була результативною, виховний процес будується на принципах:

  – гуманізму, що забезпечує вираження людяності у всіх проявах людської поведінки. Він полягає в „олюдненні” процесу виховання, тобто у визнанні цінності учня як особистості, його прав на свободу, щастя, соціальний захист, у створенні умов для прояву його здібностей, потреб, інтересів, стимулюванні сил до саморозвитку і самовиховання. Принцип гуманізму дозволяє створити ситуації успіху, довіри і підтримки, вільного вибору, співпраці і взаємодопомоги. Він коригує стосунки, що склалися, розвиває ціннісне ставлення до іншої людини і до самого себе, що передбачає виховання гуманної особистості;

   – природовідповідності – дозволяє побудувати виховний процес, який відповідає природним механізмам засвоєння учнями соціального досвіду, оволодіння ними системою цінностей – ставлень. Він передбачає врахування багатогранної і цілісної природи людини, її вікових, статевих, індивідуально-психологічних та анатомо-фізіологічних особливостей тощо;

– демократичності – вимагає усунення авторитарного стилю виховання як без результативного, недієвого і неприйнятного в новому суспільстві. Він дозволяє педагогу сприймати особистість вихованця як вищу соціальну цінність, визнавати його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності;

– співпереживання, пізнавальний аспект якого – вміння виділити і назвати емоції, що переживаються іншими людьми, уміння сприймати їхню точку зору. Емоційний аспект співпереживання полягає у здатності до душевного відгуку;

–  творчості й успіху – сприяє формуванню позитивної „Я” – концепції вихованця, стимулює процеси само­вдосконалення, самовиховання і самореалізації;

     – індивідуально-творчого підходу, що передбачає створення умов для творчого розвитку кожної особистості в атмосфері співтворчості і співробітництва; вимагає своєчасно виявляти творчі здібності кожного вихованця і сприяти його самореалізації й самоствердженню у відповідних видах діяльності, розвитку творчих можливостей.

Щоб простір став виховним, необхідне прийняття його особистістю.

А це в свою чергу обумовлює створення виховної системи як сукупності виховних впливів на особистість.

Метою системи є соціалізація учнів. Це утвердження дитини як особистості, включення в суспільне життя як активної дійової сили. Виховна система будується на самостійності, ініціативі, вільному виборі видів діяльності, творчому підході до виконання різних справ учнями, учителями та батьками, враховує вікові особливості школярів та можливості сільської школи.

Феноменом українства й могутнього фактора українотворення, тобто формування власного українського «Я» на основі пізнання свого народу й самого себе є козацька педагогіка.

Без ознайомлення  в сім’ї, школі, з культурою свого народу, пізнання його самобутнього національно-патріотичного обличчя, практичного продовження культурно-історичних традицій, звичаїв та обрядів не можна говорити про успіхи навчально-виховного процесу.  Тому педагогічний колектив школи  активно впроваджує у виховну систему елементи саме козацької педагогіки створивши козацький загін «Терен» .

         Це стало основою створення виховної системи  школи

та дитячої організації:     

ГАРТ «ТЕРЕН»

«Бути людиною – бути лицарем»

Г  – громада

А  – активних

Р  – розумних

Т   – творчих

    Виховання мусить мати на меті створити людину з широким розумінням своїх громадських обов’язків, з належним високорозвинутим розумом, братерським почуттям до всіх людей, людину, здатну до роботи, таку, яка ніде за жодних обставин не загине морально, фізично й проведе в життя незалежну думку. (С. Русова)

   Мета виховної системи — створити комфортне виховне середовище, що ґрун­тується на принципах та ідеях козацької  педагогіки, демократичних засадах, співт­ворчості вчителів, учнів, батьків, спря­мованої на внесення соціально доцільних змін у напрями індивідуального розвитку особистості, що сприяють її зростанню.

Виховна систе­ма «Становлення людини – постійна праця душі» базується на принципах толерантності, усвідомлення свого «Я», уміння проекту­вати своє життя через позитивні ціннісні пріоритети.

Зміст виховної мети здійснюється за різними віковими групами на всіх етапах розвитку школяра.

Ступінь І (учень початкової школи)

Становлення свого «Я» в колективі

  • Ставлення до життя, здоров’я;
  • ставлення до творчості, праці;
  • ставлення до прекрасного;
  • ставлення до школи як другої домівки;
  • ставлення до сім’ї, рідного краю Батьківщини;
  • ставлення до народних традицій, звичаїв.

Ступінь II (учень 5-8 класів).

Утвердження і розвиток особистості

  • Усвідомлення значущості оволодіння знаннями, навичками, уміннями;
  • формування морально-естетичних потреб, життєвих цінностей;
  • прагнення до здорового способу життя;
  • становлення громадянської позиції:
  • прагнення активної творчої самореалізації;
  • уміння спілкуватися та спільно діяти.

Ступінь III (учень 9-11 класів)

Шкільна зрілість (готовність особистості до самостійного життя)

  • Творчо активна, сильна особистість розвинена інтелектуально;
  • особистість, що проявляє почуттю власної гідності (повага до себе й інших);
  • особистість, відповідальна за своє здоров’я;
  • особистість, збагачена духовно і морально-естетично;
  • особистість з власною громадянською позицією;
  • особистість, здатна до вільного вибору і відповідальних рішень;
  • особистість, толерантна у всіх життєвих ситуаціях;
  • особистість, здатна адаптуватися в сучасних умовах.

► Основні принципи організації роботи Гарту:

  • нетрадиційність у підходах до організації і проведення роботи;
  • зацікавленість учнів;
  • добровільність участі в роботі дитячого об’єднання.

7 кроків зростання у ГАРТі

Програма діяльності ГАРТу «Терен»

«7 кроків зростання у ГАРТі»  – це довгострокова виховна програма,  спрямована на са­мовдосконалення й успіх кожної дити­ни, яка покликана дати учням додаткову козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків.

Мета програми «7 кроків зростання у ГАРТі»

  • Виховання національно свідомих гро­мадян.
  • Вивчення історії рідного краю, історії своєї держави.
  • Усвідомлення учнями своєї ролі в час становлення і розвитку школи, країни.
  • Розвиток інтелектуальних, пошуко­вих здібностей учнів.
  • Формування в родині, школі і громадському житті творчої особистості, козака-лицаря, захисника рідної землі.

В основі програми — зміст вихован­ня, закладений у Національній програ­мі виховання дітей та молоді в Україні (І. Д. Бех), згідно з якою «…система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення».

Я – це ти, він, вона,

Я – це всі учні нашого класу, школи, села, України.

Я, громадянин і патріот держави

Я все зроблю для блага і тепла.

Цільові творчі програми:

Я – людина
„Твоя діяльність, і тільки вона одна, визначає твою цінність”.
Й.Фіхт

Я і світ
„Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить”
Т.Г.Шевченко

Я – майстер
„Робота позбавляє нас трьох великих лих:
нудьги, розпусти, нужди”
Г.Ліхтенберг

Я і природа
Природа наша – наша втіха,
Тож хай вона не знає лиха.
Ми всі господарі природи,
Тож збережемо її вроду.

Я і родина
„Вічно будуть син і мати,
І будуть люди на землі”
М.Луків

Я і творчість
„Той хто побачив прекрасне –
співучасник його створення”
К.Боцві

Я – лицар
«Кожен повинен пізнати свій народ
і в народі пізнати себе»
Г.Сковорода

Програма «Лицарська абетка»

 (1-4 класи)

Працюємо за напрямами:

«Моя країна – Україна, а рідний край – моя маленька Батьківщина»

         Мета: формування громадянина України, виховання у дітей молодшого шкільного віку почуття любові до своєї країни – України до рідного краю, рідного дому, батьківської хати, рідної мови.

«Дерево мого роду»

         Мета: формування почуття поваги та любові до своїх рідних та близьких.

«Віч-на-віч з природою»

Мета: формування необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї.

“Діло майстра хвалить”

Мета: формування поваги до людини праці, почуття відповідальності, вимогливості до себе, охайності, дбайливості, дисциплінованості, старанності, наполегливості.

«Ростемо розумними, кмітливими, допитливими»

         Мета: розвивати інтелектуальні здібності дитини, творчу уяву.

Формувати усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я кожної людини, знання та навички ведення здорового способу життя (дотримання правил гігієни, рухового режиму).

«Мої таланти – тобі, рідна Земле»

  Мета: виховувати художньо – естетичні смаки, любов до пісні, танцю, образотворчого мистецтва. Знайомство з обрядовими святами кожної пори року